Це вже друга історія від українських біженців, їх вимушену подорож та життя у Європі під час війни яку розв’язала росія проти України. Велика кількість біженців з перших днів війни перетнула кордон та чекає на перемогу Україні. Тож, ми вирішили знов поділитися історією про життя в Європі. Попередню історію можна прочитати тут.
Європа. Ще недавно вона була така жадана для багатьох нас. І водну мить стала така доступна. Мільйони українців зустрілися з нею, ховаючись від війни. Деякі навіть не зрозуміли, як все відбулося. Але, опинившись там, треба було пристосовуватись та вчитися мислити по-європейські. Багато з тих, хто виїхав, відстежував свої емоції, серед яких не було місця радості. Чиїсь мрії побувати в Європі несподівано здійснилися. Але чомусь це не приносило задоволення, бо всі розуміли, що на Батьківщині йде війна, та залишилися рідні. Більш за все лякала невідомість. Потім з нею попрощалися та стали просто жити, пристосовуючись до ритму життя та звичок європейців. Так, в кожній країні вони різні, але є щось спільне, саме з чого і складається загальне враження про Європу. Воно не однозначне. Є щось незрозуміле для нашого менталітету, але, в цілому, позитивне. Отже, там є чому навчитись.
Привітна Польща вразила своєю підтримкою. Вона відчувалася майже на кожній вулиці будь-якого міста. Стяги України розташовані на будівлях, у транспорті, в приміщеннях. Одразу склалося відчуття, що Україна не самотня в нелегких для неї час. Те саме можна сказати і про Німеччину. Волонтери надають допомогу на вокзалах, у торгівельних центрах, консультують людей по різних напрямках.
З місцевими жителями мовний бар’єр існує, але, якщо ти знаєш англійську мову, то складнощів не буде, бо в Європі на ній розмовляють майже всі, особливо молодь. Сучасна молодь України за останні роки в цьому питанні дуже просунулася вперед. І це радує.
Європа приваблює старовинною архітектурою. Вона багата на пам’ятки середньовіччя. Кожне місто унікальне по-своєму. Чарівні будівлі , вишукані палаци, розкішні музеї в повній мірі відображають минуле європейських країн. Архітектурні витвори постійно ремонтуються та реставруються. Якщо є вільний час, то тут точно є чим зайнятися.
Із турботою ставляться і до сучасних будівель. Гарні дома, доглянуті двори в кожному кварталі створюють відчуття охайності та порядку. В селах не знайдеш покинутих та розвалених хат або неприбраного подвір’я. Кожний шматочок землі тут оберігають, створюють затишні зелені куточки. В Європі багато спортивно-тренажерних та дитячих майданчиків, які використовують тільки за призначенням. Всі об’єкти знаходяться у гарному стані.
У європейців, навіть в думках, немає бажання щось спотворити та зробити «пам’ятний напис» на згадку, бо вони розуміють, що будуть відповідати за ці дії. Те саме стосується парків, скверів. А от в Україні обов’язково знайдуться молоді особи, в яких чешуться руки до варварських дій. В Європі панує суспільний порядок. В ній відповідально відносяться до законів та поважають поліцію.
Окрема тема – транспортна інфраструктура. Вона тут дуже розвинута. Немає приватних перевізників, які несуться стрімголов, рахуючи кошти від пасажирів прямо під час руху. В містах курсують автобуси, трамваї, поїзди комунального значення за чітко визначеним графіком. Легко можна спланувати будь-яку подорож. На кожній станції чи зупинці розташовані схеми, розклади маршрутів та електронне табло з часом прибуття та відправлення. Кондукторів у транспорті немає, бо всі їдуть з білетами або проїзними документами. Для «зайців» великі штрафи, тож платити їх ніхто не хоче. Міжміські поїзди курсують з одного міста в інше по декілька разів на день. І це гарний приклад для українців. Але «грішок» таки є: між пероном та вагоном велика відстань, що є дуже небезпечним. Довелося побачити випадок, коли старенька бабуся пірнула під потяг. На щастя, її встигли витягти до відправлення.
Мабуть всі вже чули про гарні дороги в Європі. Вони майже всі платні. Кошти не розкрадаються. Покриття виготовляється з якісних матеріалів та служить довгі роки.
Шопінг в Європі – суцільне задоволення. Брендовий одяг можна придбати за доступними цінами. Багато торгівельних марок представлені у торгівельно-розважальних центрах, які є майже у кожному місті, навіть маленькому. Це дуже зручно. Родини присвячують покупкам майже цілий день, поєднуючи їх з відпочинком. У центрах можна не тільки скупитися, а й перекусити, сходити в кіно тощо.
Але трохи дивним та незвичним є те, що в неділю в деяких країнах не працюють магазини та установи сфери обслуговування. Якщо вихідний, то для всіх. Тобто, всі справи потрібно встигнути зробити до неділі. Українці ж звикли, навпаки, цей день використовувати по-максимуму: і салон відвідати, і речі купити, і з друзями зустрітися. В продуктових відділах вражає різноманіття готових страв. Салати, гарніри, м’ясні делікатеси чекають на прилавках бажаючих перекусити. Навіть, вареники продаються в же зварені. Європейці не витрачають час на приготування їжі. Ймовірно, в силу своєї завантаженості. Вони дійсно багато працюють, але й не шкодують коштів на гарний відпочинок. Мати квартиру чи будиночок десь в іншій країні на березі моря – звична справа для багатьох.
Медицина в Європі суттєво відрізняється від української. Система охорони здоров’я фінансується за рахунок коштів платників податків, тобто, якщо ви працюєте, з зарплати відраховується сума, що дає право на безоплатне обслуговування в поліклініці та лікарні. Якщо хтось з членів сім’ї не працює, за нього відрахування може робити той, хто отримує зарплату.
Чекати на прийом лікаря можна від декількох днів до декількох місяців. Якщо виникає гостра необхідність медичної допомоги, можна викликати швидку, але вона приїде лише у випадку наявності загрози життю. Якщо пацієнт може сам добратися до лікарні , допомогу нададуть не одразу. Його зареєструють і оцінять ступінь важкості захворювання, і, в залежності від нього, буде варіюватися час надання допомоги. Якщо медичної страховки немає, можна обслуговуватися в приватній клініці, де вам запропонують придбати пакет послуг.